"До 63 або 65 років": українських пенсіонерів за пару тижнів очікують радикальні зміни, кого торкнеться нововведення

Із січня 2023 року на пенсію у 60 років зможуть вийти далеко не всі українці, які досягнуть цього віку. Вимоги до стажу збільшаться на 12 місяців. У результаті, якщо до 60-річчя буде менше ніж 30 років стажу, пенсію не призначать.

Як інформує «OBOZREVATEL», загальний пенсійний вік України не зміниться.

Він становить 60 років (менше, ніж у більшості країн Європи). Однак із 2017-го пенсійний вік прив’язаний до стажу.

І ось вимоги до стажу із січня 2023-го збільшаться на 12 місяців.

Для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 30 років стажу. Цю вимогу вже не зможе виконати відчутна кількість українців, зазначає соціологиня Лідія Ткаченко.

Поступово кількість тих, хто вимушено працює до 63 та 65 років, зростатиме:

у 60 років на пенсію виходитимуть ті, хто має 30 і більше років стажу;

у 63 роки виходитимуть на пенсію ті, хто має від 20 до 30 років стажу;

у 65 років вийдуть на пенсію ті, хто має від 15 до 20 років стажу.

Збільшення вимог до стажу триватиме до 2027 року. Таке рішення ухвалили як альтернативу загального підвищення пенсійного віку.

І вже 2027-го 45% українців віком 60 років пенсію не отримають.

Будь-який українець уже зараз може підрахувати, чи він зможе вчасно отримати свою пенсію. Для цього потрібно підрахувати, який стаж ви встигнете заробити.

Ситуація критична, але точних даних немає

Оцінювати демографічну ситуацію до закінчення повномасштабної війни складно. Немає точних даних ні про втрати, ні про міграцію, ні про ситуацію на ринку праці.

Наразі надходження до Пенсійного фонду забезпечують військові: сотні тисяч українців та українок отримують військові зарплати, з яких сплачують внески до ПФУ.

При цьому їхні зарплати на період воєнного часу вищі (з урахуванням надбавок можуть становити 100 тис. грн для тих, хто перебуває на передовій).

Але після закінчення війни та демобілізації далеко не всі військові зможуть швидко знайти роботу.

Критична ситуація на ринку праці зберігається, робочих місць поменшало, а кількість безробітних навпаки – значно збільшилася.

Вже зараз співвідношення працюючих до пенсіонерів становить один одного.

Демографічна ситуація залишиться складною. В Інституті демографії та соцдосліджень оцінюють можливі втрати від 500 тис. до 5 млн осіб.

Насамперед, це ті українки, які не захочуть повертатися в Україну з-за кордону після закінчення війни і, ймовірно, заберуть до себе своїх чоловіків. І тут важливим також є економічний чинник: не всі наважаться залишати стабільну роботу в ЄС та повертатися до України.

Непрямі демографічні втрати від війни завжди істотніші. Порахувати, скільки українців не народиться через напад Росії, скільки назавжди виїде і скільки помре через неможливість отримати медичну допомогу, зараз неможливо.

Точно можна стверджувати одне – смертність зростатиме і після закінчення війни, це закономірність, зазначає вчена Лідія Ткаченко.

Пенсійний вік доведеться знову підвищувати

Аналітик Михайло Присяжнюк розповідає: після війни протягом кількох років на Україну чекають складні часи, які, зокрема, пов’язані з необхідністю забезпечувати соціальні виплати в умовах дефіциту держскарбниці.

І хоча про те, якою буде демографічна ситуація після війни, зараз говорити складно, однозначно можна стверджувати, що вона погіршиться.

На тлі скорочення кількості українців, що працюють, доведеться змиритися з необхідністю працювати довше. Також назріє повноцінна пенсійна реформа.

І головне в ній – це не перегляд виходу на пенсію, а можливості накопичувати частину соцвнеску на особистому рахунку, інвестувати їх та при досягненні певного віку отримати другу виплату.

Подібні системи працюють у багатьох країнах. Однак для цього необхідно, щоби розмір інфляції різко скоротився, в країні з’явився повноцінний фондовий ринок, а інструменти для інвестицій розширилися.

Без ефективної економіки розраховувати на повноцінну пенсійну реформу не варто.

Підвищення вимог до стажу питання дефіциту пенсійного віку не вирішить. Разом з детінізацією ринку праці також для повноцінної роботи накопичувальної системи пенсійного забезпечення доведеться реформувати і економіку, і фінансову систему.