[ad_1]
Кожного року в час Різдвяних свят раз у раз виникають дискусії про «правильне» християнське вітання вцю пору.
Про правильність чи неправильність різних традиційних і осучаснених («українізованих») форм привітання дійсно можна толерантно дискутувати, висловлюючи свої етимологічні, теологічні, історичні, традиціоналістичні, пуристичні та інші рації з посиланням на церковні авторитети, класиків літератури, етнографічні звичаї etc.
Натомість ми хочемо нагадати канонічну форму християнського вітання Української Греко-Католицької Церкви, затверджену в прийнятому Синодом УГКЦ Катехизмі Української Греко-Католицької Церкви (прикінцевий розділ «Катихизмові правди»), що був розроблений Комісією у справах катехизації УГКЦ та представлений Верховним Архиєпископом Києво-Галицьким Святославом 2 червня 2011 року, пише Збруч.
Зрештою, вміщений в «Катихизмових правдах» розділ «Християнський привіт» не є жодною новацією останнього Катехизму, є він, наприклад, у випущеному в 1991 році з благословення Мирослава Івана Кардинала Любачівського молитовнику УГКЦ .
Як і сам Катехизм «Христос – наша Пасха», що, за словами кир Святослава, «продовжує традицію писаних чи друкованих катехизмів УГКЦ , початки якої сягають ще ХVI ст.»
Отож, буквальна цитата зКатехизму УГКЦ:
«Християнський привіт
Слава Ісусу Христу! — Слава навіки!
У різдвяному часі
Христос раждається! — Славіте Його!
У великодньому часі
Христос воскрес! — Воістину воскрес!
Під час мирування
Христос посеред нас! — І є, і буде!»
[Катехизм Української Греко-Католицької Церкви: Христос – наша Пасха. – Львів, 2011. – с.307]
[ad_2]
Источник: 0352.ua