"Ми стояли каска до каски...": британського солдата "Рембо", який дивом вижив, нагородили  українською медаллю за хоробрість

[ad_1]

"Ми стояли каска до каски...": британського солдата "Рембо", який дивом вижив, нагородили  українською медаллю за хоробрість

Захищати Україну від ворога приїхало чимало іноземців. Так, солдат Шаріф Амін з Великобританії приїхав до України у лютому 2022 року до своєї нареченої — українки Хелен Вітвіцької. Спочатку, Шаріф займався наданням гуманітарної допомоги, але згодом взяв у руки зброю і доєднався до тих, хто сміливо жене російських окупантів з української хемлі. Нещодавно хлопець був поранений і дивом вижив.

Історію британського солдата із позивним «Рембо» розповіли у The Daily Mail.

40-річний Шаріф Амін – британський військовий з великим досвідом із Брістоля. Майже 9 років він прослужив у британському 1-му стрілецькому батальйоні та двічі побував в Афганістані.

У лютому він приїхав до України та надавав гуманітарну допомогу. Залишитися осторонь він не міг, бо його наречена – українка, 33-річна Хелен Вітвіцька.

«Якщо я сидітиму вдома на дивані, попри те, що у мене є навички, які можуть допомогти, що я за людина?» – пояснює Амін.

"Ми стояли каска до каски...": британського солдата "Рембо", який дивом вижив, нагородили  українською медаллю за хоробрість

У міру того, як посилювалися бойові дії, Шаріф почав використовувати свої навички, здобуті в британській армії, для навчання українців. А потім записався добровольцем до армії.

Два тижні тому він разом зі своїм підрозділом був на бойовому завданні на лінії фронту. Разом із побратимами «Професором» та «Шамом» він ховався у невеликій траншеї й був обстріляний.

«Ми стояли каска до каски, пліч-о-пліч, оскільки артилерійські снаряди продовжували летіти. Наступним, що я почув, це був потужний удар. Мені здавалося, що хтось потягнув мене під землю. Я бачив тільки червоне. Тіло «Професора» просто обм’якло, як лялька. Він приземлився на мене зверху. У той момент я зрозумів, що мене поранило. Я подумав: «Я тут помру. Тут я помру». Я прийняв це. Професор загинув», — розповів Амін.

Він згадав, що кричав «Шаму» (Олегу Шумову), що він живий і йому потрібна допомога. Той, попри обстріл, вистрибнув зі свого укриття, щоб допомогти Аміну.

У той момент Шаріф зміг розглянути страшний масштаб своїх поранень — його права рука звисала на зап’ястя, у праву ногу встромився уламок розміром з консервну банку. Вже набагато пізніше він дізнався, що шрапнель потрапила під його бронежилет і спину, пробивши обидві легені.

«У мене була тільки ліва рука. На мені був поясний комплект, бронежилет, все на мені. Не знаю, як у мене вистачило сил вибратися з цього рову, але я це зробив. Коли перекотився, то побачив шматок уламка, який стирчав з ноги. Тому змусив себе перевернутися на спину, і мій командир потягнув мене в якесь укриття, поки летіли снаряди», — додає військовий.

Він згадав, що просив свого командира зняти його з каміння, що йому боляче лежати. На що командир відповів, що крізь його бронежилет пройшла шрапнель і потрапила в спину – звідти й біль.

"Ми стояли каска до каски...": британського солдата "Рембо", який дивом вижив, нагородили  українською медаллю за хоробрість

Шаріф Амін

«Не хвилюйся, я не знаю як, але я витягну тебе звідси», — пообіцяв йому Шам.

Через деякий час Шаріф і Шам були вивезені бронетранспортерами Kozak Warrior та доставлені до місця, де на них вже чекали машини швидкої допомоги.

Наразі Амін відновлюється після поранень. Лікарі витягли з нього три осколки, які тепер лежать у скляній банці поруч із його ліжком.

Лікарі не давали йому жодних прогнозів, і він навіть чув їхній шепіт, що він не виживе. Але прогнози медиків Рембо не виправдав та вирішив вижити. Зараз Шаріф уже знову ходить, хоча праву руку і ногу досі ледь чує.

Аміна Шаріфа нагородили українською медаллю за хоробрість. І він каже, що «ні про що не шкодує», тому що не міг просто сидіти та дивитися.

Друзі військового зараз збирають кошти, щоб Аміна, його наречену Хелен Вітвіцьку та її 10-річного сина Платона відправити до Великобританії.

[ad_2]

Источник: 0352.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *