[ad_1]
Вихователі, починаючи із цього року, працюватимуть за новим професійним стандартом, який розробило Міністерство освіти та науки. Так, відповідно ухвалених норм, вихователі повинні демонструвати високі навички самоконтролю, бути привітними та завжди знаходити спільну мову з усіма учасниками освітнього процесу.
Але чи це так легко і в яких умовах працюють вихователі, дослідили журналісти в рамках дослідницького проєкту «(Не)видима» за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні, передає «Українська правда».
Робота із дітьми дуже стресова, а вихователі часто працюють понаднормово. Окрім того, на них часто покладають обов’язки і додаткову роботуна кшталт прибирання території чи фарбування майданчиків. Але заробляють вихователі мало.
Про те, як бути вихователькою в українському дитсадку розповіла Анжела – вихователька садочка у Києві.
Жінка працювала бухгалтером, але щоб бути ближчою до власних дітей змінила професію.
«Була і краща зарплата, і краще відношення», – каже Анжела.
Живе жінка недалеко від садочку, тому дорога на роботу у неї займає кілька хвилин. Уже 12 років Анжела розпочинає свою роботу з 7:30 і працює до 12:45 або з 12:45 до 18:00 години, в залежності від зміни.
Станом на сьогодні заробітня плата становить – 5680 гривень.
«Можна і більше заробити, але якщо я буду працювати на 1,5 ставки, то сил вже ні на що не залишиться», — зазначає вихователька.
Так, як у жінки двоє діток, для неї є важливим те, що навіть у разі хвороби дитини, дають лікарняні. Її ситуація – типовий приклад жіночої зайнятості в Україні.
Сім’я Анжели проживає в гуртожитку. Зарплати вихователя, щоб придбати чи орендувати житло не вистачає.
«Нам, як сім’ї з дітьми, дали більшу кімнату. Тут окремий санвузол. Тобто, це повноцінна квартира», – каже Анжела.
Однак є речі, які, за її словами, вибивають з колії. Це переживання за безпеку дітей та конфлікти з батьками.
«Є різні категорії батьків. Не всі розуміють, що діти можуть забруднитися. Вони гралися в піску, їли фрукти в обід, пили сік фруктовий – дитя приходить додому брудненьке. Одні батьки можуть сказати: «ну, нічого страшного.» А було – вранці мама приходить з пакетом речей, кидає його і каже: «Буде вихователь прати речі, якщо ще раз так прийде!»А який вихід? Це ж діти!», – каже Анжела.
Окрім того Анжела розповідає, що дуже часто батьки байдуже ставляться до рекомендації педагогів. Часто дітей не привчають до самообслуговування, не виконують з дітьми завдання для розвитку, скаржиться Анжела.
Іноді за байдужістю ховаються моторошні причини – дехто страждає від залежностей.
«Якщо за дитиною прийшла людина у стані сп’яніння, є конкретний пункт у посадовій інструкції.Т ак, дитину віддавати не можна, оскільки це для неї небезпечно. Вихователь має зателефонувати іншим родичам, дані яких записано в анкеті, пояснити ситуацію та попросити забрати дитину.», – розповідає Анжела.
«Заробітна плата не дозволяє жінці з двома дітьми відпочивати», – підкреслює Анжела. Але заробітня плата чоловіка та допомога батьків, додає впевненості у наступному дні.
«Мені мама з села передає майже все. Де можна підробити – підробляю. Наприклад, брала участь у виборах на дільницях. Викручуєшся, як можеш», – каже вихователька.
Ситуація Анжели є типовою для українських працівниць дошкілля.
Минулорічне дослідження показало, що майже половина з них підтримують свою сім’ю завдяки продуктам з власного господарства, чверть регулярно беруть кредити чи позики, 14% мають додаткову роботу і приблизно стільки ж отримують допомогу від рідних.
Сама Анжела розповідає, що з кожним роком проблема із кадрами постає все серйоніше. Основною причиною, жінка називає низьку заробітню плату.
«Але мені здається, що в нас з кожним роком все гірша ситуація в плані із заробітними платами… Це той мізер, за який навряд хтось прийде з молодих фахівців», – вважає Анжела.
[ad_2]
Источник: 0352.ua