[ad_1]
Андрій Герус,41, голова енергетичного комітету Верховної Ради розповів forbes, на скільки Україна готова до холодів 2023–2024 року, як готуватися населенню та бізнесу.
Наскільки Україна готова до зими
Не потрібно шапкозакидацьких настроїв, що повністю готові. Ще є трохи часу, і його треба використати, щоб підготуватися краще. Найголовніше, щоб у нас був запас міцності, на якому ми зможемо пройти цю зиму. Ймовірність складних сценаріїв доволі висока.
Заяви про те, що ми готові на 2% до зими – неправда, це не варто серйозно сприймати. Кабмін оцінює готовність на близько 70%. Це відсоток відремонтованого обладнання від загальної кількості пошкодженого. У нас ще є трохи часу до середини жовтня, щоб ще більше підготуватися. На мою думку, ми будемо входити в зиму приблизно з тими самими потужностями, які в нас були напередодні минулого опалювального періоду.
Генерація – це важлива частина. Проте не менш важливе транспортування цієї електроенергії до кінцевих споживачів. Минулої зими у більшості випадків відключення електроенергії були не через дефіцит генерації, а саме через мережеві обмеження. Тобто росіяни били по підстанціях, трансформаторах.
Тому головне – це запас міцності. Можна бути готовим на 100%, але запас трансформаторів недостатній. Найімовірніше, росіяни знову будуть бити по енергосистемі. Будуть ракетні та дронові удари. Питання – наскільки результативними будуть такі удари.
Готовність України до нових обстрілів лежить у двох площинах:
Перша передбачає підготовку до дворівневого фізичного захисту підстанцій і створення резерву обладнання для швидкого усунення проблем у разі пошкоджень. Друга – це протиповітряна оборона: ефективна робота засобів, які в нас вже є, та постачання партнерами нових. Над цим іде робота.
Зима буде непроста, але ми зможемо її гідно пройти. Вся робота зараз спрямована на мінімізацію ризиків. Як підготуватися людям? Можна почати з найпростішого – замінити старі лампи на енергоефективні LED. Це простий, але дуже ефективний крок заощадження споживання електроенергії. Генератори, акумулятори також варто тримати у справному стані.
Чому Україна має будувати децентралізовану енергосистему
Ще один дуже важливий напрям – розвиток розподіленої або децентралізованої генерації. Тому що сьогодні у нас де-факто ще радянська енергосистема, яка будувалася, виходячи з певної гігантоманії. Декілька наших великих електростанцій дають близько 50% електроенергії. Нам варто зменшувати залежність від великих електростанцій. Треба будувати більше малої генерації, наближеної до кінцевих споживачів.
Не варто недооцінювати будівництво такої розподіленої генерації бізнесом і домогосподарствами. Це вже набуло великих масштабів. Наприклад, «Епіцентр» на всіх своїх торгових центрах встановлює сонячні панелі. Наскільки я знаю, завод «Оболонь», паливні мережі КЛО, ОККО, WOG також встановлюють панелі.
Є програми з встановлення сонячних панелей на лікарнях. Це проєкти, в які я залучений. Йдеться про близько 60 лікарень, які отримують сонячні електростанції на свої дахи в Одеській, Миколаївській, Київській, Волинській, Львівській, Харківській областях. Встановлюються станції потужністю 10–100 кВт. Ще один напрям – забезпечення власною генерацією критичної інфраструктури – теплоенерго, водоканалів, лікарень, пожежних частин. У таких проєктах допомагають Energy Community, USAID та інші донори.
Якщо говорити про відновлювальну енергетику, в цьому році в Україні буде побудовано понад 500 МВт сонячної генерації і більше 300 МВт вітрової. Загалом буде близько 1000 МВт нової відновлювальної генерації в цьому році. Для порівняння: влітку Україна споживає 12 000 МВт, взимку – 17 000 МВт. Тому 1000 МВт не вирішує всіх проблем, але це немало.
Звичайно, що до наступної зими неможливо повністю перебудувати конфігурацію енергосистеми. Але перебудувати на 10–20% – це можливо. Чим більше у нас буде малої генерації, тим менше навантаження буде на великі енергообєкти.
[ad_2]
Источник: 0352.ua